«Загиблі герої не повинні стати статистикою»: в Україні згадують катастрофу на ЧАЕС
Суспільство
«Загиблі герої не повинні стати статистикою»: в Україні згадують катастрофу на ЧАЕС
18:30 27.04.2016
303
Розповісти друзям

26 квітня виповнилося 30 років з дня найбільшої катастрофи у сфері ядерної енергетики — вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Аварія стала подією суспільного значення й масштабу для всього світу. Через ряд протиріч у розслідуваннях трагедії досі не вдалося сформувати єдиної думки щодо того, хто саме в ній винен.

«Лякає відчуття того, що люди не повернуться сюди ніколи»

Сергій Анатолійович працює у зоні відчуження вже понад десять років. Він родом із Сумщини, раніше працював в одній з тамтешніх газет. Зараз супроводжує людей, які приїздять дивитися закриту зону навколо атомної електростанції. Без супроводу у зоні відчуження — ніяк: кожного відвідувача має супроводжувати кваліфікований працівник ЧАЕС.

«У Чорнобиль щороку їдуть люди із 60–70 країн, — розповідає Сергій Анатолійович, — Буває так, що одне і те саме місце показую людям більше тисячі разів, але все одно щоразу не перестає жахати дзвінка тиша в будинках, на дитячих майданчиках. І тільки скрип заліза на колесі огляду чути. Особисто мене дуже лякає відчуття того, що люди не повернуться сюди ніколи».

За словами чоловіка, всі байки про «чорнобильських» тварин ніби-то з двома головами — це не більше, ніж вигадка. Подібні міфи штучно створюють деякі засоби масової інформації.

«Про Чорнобиль, буває, вигадують просто неймовірні речі. Наприклад, розповідають про кабанів, які застрибують у покинуті хати і їдять там штори. Або про лисиць гігантських розмірів. Раніше я таким вигадкам обурювався, але з роками почав ставитись до цього спокійно і з гумором. Мені й самому цікаво було б побачити тут щось аномальне. Але жодного разу за роки роботи тут не бачив нічого такого. Не бачили також і мої знайомі, і знайомі знайомих. Зате тут є штучна водойма. У ній радіація — на рівні мінімум 25 мікрорентген, в той час як має бути не більше 19–20. Але це не заважає людям вирощувати навколо водойми різні овочі. Найбільш прикро, що потім ці овочі продають по різних куточках України. Це одна з відповідей на питання про те, чому пухлини щитовидної залози в Україні стаються все частіше».

Розсекречені архіви — вперше у вільному доступі

Цього року роковини трагедії, окрім традиційних заходів, відзначилися й принципово новою подією історичного значення: вперше опубліковані розсекречені документи по аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Про це на своїй сторінці у мережі Facebook повідомив Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті.

Ряд документів вважаються несекретними з минулого року. а в мережі Інтернет їх публікують вперше. Тепер у відкритому доступі можна знайти відомості про причини аварії на ЧАЕС, про характер руйнувань і реальні обсяги ушкоджень. Також — про справжні й неприховані велчини і склади суміші, викинутої при аварії і радіаційну обстановку вже після трагедії, тощо. За словами архівістів, відкритий доступ до документів — зокрема також і спроба вкотре нагадати про те, що багато інформації про трагедію замовчувалося протягом багатьох років.  

«Чорнобильські» документи у відкритому доступі можна знайти на сайті електронного архіву українського визвольного руху.

Також в ці дні в усіх куточках України вшановують пам'ять загиблих ліквідаторів, а у зону відчуження наприкінці квітня людей приїздить набагато більше, ніж зазвичай.

«Маємо також пам'ятати про героїв ліквідаторів, які живуть в Україні та інших країнах зараз. Вони рятували наші з вами життя», — додає Володимир В'ятрович.

«Їхні імена мають вивчати у школах» — серед ліквідаторів були працівники МВС

26 квітня героїв-ліквідаторів відзначили і у приміщенні управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції в Київській області. Тут  відбулися  урочистості, на які запросили більше 80 людей. Серед них — ветерани-чорнобильці а також вдови ліквідаторів. Прийшла також інспектори ДАІ Київщини — нині пенсіонери органів внутрішніх справ.  

Зі словами вдячності до присутніх звернулися голова Ради ветеранів Віталій Костенко, а також його заступники Григорій Фастовець та Олег Куліков колишні начальники ДАІ, які ліквідовували аварію на Чорнобильскій АЄС. 

«Загиблі ліквідатори-герої Чорнобиля не мають стати статистикою. Треба пам'ятати про подвиг кожного, і усіх героїв треба знати поіменно. Їхні імена мають вивчати у школах, в університетах, адже історія кожного ліквідатора — це історія мужності і героїзму», — сказав Микола Покиньборода. Він у 1986 році очолював ДАІ області та здійснював керування підрозділами Державтоінспекції. 

«Мені вже тридцять років дуже важко говорити на цю тему. Бо з кожним роком стає все менше ліквідаторів. Часто вони вмирають від проблем із серцем, щитовидною залозою. У багатьох також діагностують рак шкіри», — розповідає Марина Тищенко. Вона прийшла на вшанування пам'яті разом зі своїм братом-ліквідатором.

За вагомий особистий внесок у справах захисту українського народу від наслідків найбільшої техногенної катастрофи сучасності, мужність і героїзм, правоохоронців — ліквідаторів нагороджено пам’ятними медалями, а також вручено книгу «Пам'ять без строку давності». За словами організаторів заходу, ця книга розповідає про мужність, самовідданість, подвижницьку працю правоохоронців Київщини. Також у ній є спогади співробітників Державтоінспекції, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Пам'ять про загиблих усі присутні вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного меморіалу.
    

Катерина Гончарова

Цікаве в розділах на сайті
Перлини української класики (збірник)
Леся Українка Іван Якович Франко Михайло Михайлович Коцюбинський Тарас Григорьевич Шевченко Василь Стефаник Микола Хвильовий Григорій Квітка-Основ’яненко Iван Нечуй-Левицький