Стратегія і тактика рукопашного бою
Афіша
Стратегія і тактика рукопашного бою
22:15 03.06.2016
438
Розповісти друзям

Гунбао-хейхо 軍 配 兵法 (стратегія і тактика) ― мистецтво, без якого неможливо перемогти в бою. Етимологія слова «стратегія»: з грецького «strategos» ― «мистецтво полководця». У військовій лексиці стратегія позначає планування і реалізацію плану дій з використанням всіх доступних засобів і термінів виконання.

«Тот, у кого нет своей стратегии, попадает под влияние чужой тактики», ― Уинстон Черчилль«Той, у кого немає своєї стратегії, потрапляє під вплив чужої тактики», ― Вінстон Черчилль

Стратегія самозахисту ― план дій, метою якого є перемога в бою, а засобом досягнення мети є мистецтво самозахисту і треноване тіло бійця. Успішне досягнення стратегічних цілей можливо лише за умови добре продуманої тактики.

Тактика ведення бою ― це ретельно вивірені дії бійця, але такі, що динамічно змінюються в залежності від ситуації, які призводять до 100% перемоги над ворогом чи групою ворогів.

Види стратегій і тактик рукопашного бою

Так як ситуація в бою змінюється буквально за частки секунди, то це вимагає напруженої розумової діяльності людини, яка повинна моментально оцінювати навколишнє оточення, приймати рішення і застосовувати наявні навички для досягнення мети на кожному етапі бою. Потрібно розуміти, що бої можуть бути різні, в різних видах боїв будуть різні цілі, відповідно, і стратегія і тактика проведення бою теж буде різна. І, якщо боєць буде заздалегідь представляти, що він повинен робити в тій чи іншій ситуації, йому буде значно простіше зрозуміти, як поводитися під час бою. Отже, можна говорити про наступні види:

Військова стратегія і тактика ― має на меті повне придушення, ліквідацію агресії противника, звернення його до втечі або виведення з ладу аж до фізичного знищення;

Поліцейська стратегія і тактика ― основна мета ― обеззброєння і затримання противника;

Антитерористична стратегія і тактика ― максимально швидка ліквідація терористичної загрози і самих терористів, але за умови безпеки заручників;

Спортивна стратегія і тактика ― перемога над противником в рамках встановлених правил.

Важливо: у вуличній бійці в залежності від ситуації і кондиції противника можливе використання будь-якої з перерахованих вище видів тактик. Можливі бійки з якихось заздалегідь обумовленими правилами при з'ясуванні відносин між людьми. Використовувати спортивну тактику бою в цьому випадку можна тільки тоді, коли в такий бійці з правилами не використовується зброя. В Іспанії ще до недавнього часу практикувався «спортивний» бій на ножах, після якого переможеного часто виносили на кладовище. Апріорі ви повинні розуміти, що на вулиці спортивну тактику краще не застосовувати.

Драка по правилам — такое тоже бываетБійка за правилами ― таке теж буває

Краще ― для Вашого здоров'я і здоров'я Ваших близьких. Що стосується інших тактик, то Ви самі повинні вирішити, чи достатньо просто «заспокоїти» розбушувався п'яного сусіда (поліцейська тактика), або необхідно визволити сусідських жінок і дітей, яких він загрожує зарізати (антитерористична тактика). І зовсім по-іншому потрібно діяти, якщо на вулиці з Вами хоче розібратися місцева шпана (військова тактика).

Стратегія. Етапи рукопашного бою

Будь рукопашний бій переживає чотири фази, проходить в чотири етапи.

Перший етап: оцінка супротивника і навколишньої ситуації

Дуже важливий етап, який визначає всю картину майбутнього бою. На підставі цієї оцінки приймається план бою, коригується тактика. На цьому етапі необхідно:

― оцінити противника, його наміри, його фізичні якості, агресивність, небезпека, бойові навички, озброєність та кількість;
― оцінити обстановку, предмети цієї обстановки: що може бути використано в якості зброї нападу або захисту, які шляхи нападу і відступу можливі. Наприклад, якщо багато противників, можна використовувати паркан або стіну будинку для прикриття нападу зі спини. Палка, камінь, жменя сухого листя на вулиці, фужер, пляшка, тарілка в ресторані, друкарська ручка або портфель в офісі ― все це може бути вашою зброєю;
― зіставити арсенал своїх бойових навичок з двома попередніми пунктами: кондицією супротивника і обстановкою, визначити, що з наявного у вас буде найбільш ефективним в майбутній сутичці;
― оцінити інших оточуючих ― поки нейтральних людей, які можуть бути як вашими помічниками, так і ворогами, або залишатися нейтральними під час всієї сутички.

Критерії оцінки противника в рукопашному бою

Традиційно теоретики рукопашного бою при виборі тактики основну роль відводять фізичним якостям противника: антропометричними даними (високий, середній, маленький), біомеханіки його рухів (різкий, повільний, вибуховий), станом кістково-м'язового апарату і серцево-судинної системи (товстий-пухкий, худий-жилавий, атлет, громила), станом сенсомоторних якостей (швидкості реакції, координації рухів, вестибулярного апарату). Береться до уваги також інтелектуальні якості супротивника, його нервово-психологічний тип (меланхолік, флегматик, холерик, сангвінік).

Потім встановлюється арсенал його технічних дій. Але чим багатше ваші бойові навички, тим доцільніше дотримуватися зворотної схеми ― спочатку оцінювати бойові навички супротивника, порівнювати їх зі своїми і тільки потім приймати до уваги його фізичні кондиції.

Важливо! Маючи на озброєнні різноманітні прийоми з борцівської, ударної, змішаної техніки, як в Ніппон Кемпо, можна з успіхом застосовувати потрібні з них проти відповідного противника. Основне правило ― використовувати для захисту техніку противника, а для нападу ― прийоми з незнайомою для нього техніки бою.

Наприклад, проти боксера або каратиста використовувати кидки, захвати і підсічки, і, навпаки, проти борця або дзюдоїста застосовувати ударну техніку. Сучасна синтетична система рукопашного бою Ніппон Кемпо має в цьому сенсі величезні переваги на відміну від традиційних єдиноборств, тому що навіть пройшовши початкову програму підготовки боєць отримує нехай і невеликий, але дуже різноманітний арсенал технічних дій, починаючи від ударних технік і закінчуючи застосуванням зброї з метою самозахисту. Таким чином, у такого бійця завжди знайдеться «козир за пазухою» навіть для ворога, який краще обізнаний у одній певній техніці бою ― ударній або борцівській.

Другий етап: зав'язка бою

Тут варто звернути увагу на два моменти: раптовість і ініціатива.

Раптовість. Бийте першим. Не чекайте, поки вас вдарять. В розбірках типу «підемо вийдемо» не йдіть на поводу у противника, не чекайте, поки вас приведуть в незручну для вас ситуацію. Противник очікує, що бій почнеться на вулиці ― бийте по шляху, поки ви не встигли вийти з приміщення або тільки ступили через поріг. Бийте, коли ви йдете першим або коли ви йдете другим - без різниці. Бийте тоді і з такого становища, коли противник не очікує цього.

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко завжди вважався дуже незручним бійцем саме тому, що він умів вдарити з опущеною руки, що дуже нестандартно для боксу. «Війна ― шлях обману» «Спочатку нехай буде, як безневинна дівчина ― і противник відкриє у себе двері. Потім же нехай буде, як вирвався заєць ― і супротивник не встигне прийняти заходів до захисту». Це слова відомого філософа Сунь-Цзи.

Завязка боя в Верховной Раде. И тут нужно иметь стратегию и тактикуЗав'язка бою у Верховній Раді. І тут потрібно мати стратегію і тактику

Раптовість дозволить перехопити ініціативу в бою. А ініціатива дасть можливість поставити противника в незручне для нього і зручне для вас положення.

Третій етап: кульмінація бою

Кульмінація бою ― найвищий момент по напрузі і інтенсивності. Японські бойові мистецтва розглядають бій як дуже швидкоплинний відрізок часу. Ефектно довбати один одного ногами і руками можна, звичайно, не тільки в кіно. Однак, з точки зору самозахисту і самозбереження противник повинен бути виведений з ладу максимально швидко ― за 5─10 секунд фізичного контакту, не встигнувши заподіяти вам істотну шкоду. Тому, якщо ви все зробите правильно, кульмінація настане відразу за зав'язкою і багато навколишні вас люди навіть не встигнуть зрозуміти, що саме сталося.

Бій може затягнутися до двох-трьох хвилин, тільки в тому випадку, якщо він спортивний і ви проводите його в захисній екіпіровці, яка не дає можливість нанесення серйозних травм. Або в тому випадку, коли супротивників декілька. Зазвичай фізичний контакт в рукопашному бою навіть при відносно рівних супротивників не триває більше двох-трьох десятків секунд. За цей час один з противників буде виведений з ладу. Тому будьте готові віддати максимум сил і застосувати свої бойові навички в перші кілька секунд бою ― вони мають вирішальне значення.

Четвертий етап: вихід з бою

Порядок виходу з бою залежить від обраної тактики. Якщо з антитерористичної, поліцейської або спортивної тактикою все зрозуміло, то про військову або вуличну тактику бою потрібно сказати особливо. Не варто затримуватися на місці для того, щоб добити противника або як у фільмах, сказати йому все, що ви про нього думаєте. Йдіть з місця сутички максимально швидко. На жаль, правоохоронні органи спочатку вважають, що той, хто побитий ― жертва, навіть якщо він до цього порізав пару-трійку людей.

Тактичні завдання в рукопашному бою

Вся стратегія бою, основний план проведення бою базується на виконанні низки тактичних завдань, виконання яких приведе до кінцевої мети - перемозі в бою.

У загальному випадку існує наступна послідовність виконання завдань:

― створення переважного положення і нав'язування свого стилю і умов сутички. Якщо ви будете змушені битися на чужій території і тим стилем, який ви не знаєте, це не додасть шансів до вашої перемоги. І, навпаки, якщо ви зможете застосувати те, що ви вмієте робити добре, і що відпрацьовано на тренуваннях до автоматизму, успіх буде гарантований;

― підготовка зручної ситуації для проведення атаки. Вкрай бажано вивести супротивника у зручне для вас положення, в якому проведення вашої атаки відбудеться бездоганно. Це може бути, як проведення обманного удару, який відкриє уразливі частини тіла, так і вихід на потрібну для проведення конкретного прийому дистанцію. Наприклад, якщо вас виводять «на поговорити», ви можете зобразити із себе п'яного і ледве тримаючись на ногах, в спробі спертися на противника, зробити необхідний захват;

― проведення бойової дії. Ще раз повторимо, що тут немає місця для експериментів ― атака повинна пройти бездоганно. Експериментувати потрібно в спарингах на тренуваннях, але не під час реального рукопашного бою. Пам'ятайте, що бойовий вплив не повинен бути одиничним, за першим має йти другий, третій і так далі, поки супротивник не буде повністю виведений з ладу.

Зверніть увагу: в більшості випадків вуличні конфлікти ― швидкоплинні, всі успішні атаки ― раптові, але підготовлені і проводяться зі зручної позиції.

Тактичні прийоми Сен-хо

У японських системах боротьби і самозахисту існує таке поняття як Cен-хо. Цей термін не має аналога в західній філософії, але його можна визначити, як прояв ініціативи в придушенні противника з використанням власної інтуїції, коли боєць не лише передбачає дії противника, а й керує ними. Японці вважають Сен-хо основою тактики бою у всіх традиційних (карате, дзю-до, кендо, сумо, джиу-джитсу, айкідо) і синтетичних (Ніппон Кемпо) єдиноборствах. Принципи Сен-хо насправді є тактичними прийомами, які можна використовувати протягом усього бою.

5 основних принципів Сен:

Сен, (sen の 先) ― постійна атака. тактика, в якій атака проводиться постійно, повністю пригнічуючи ініціативу і, відповідно, захист супротивника. Раптовий напад ― це теж сен. Сен освоюють в самому почали шляху Ніппон Кемпо.

Сен но сен (sen no sen, 先 の 先) ― одночасна атака. Наступний рівень складності. Тактика сен но сен базується на атаці, яка починається в той момент, коли противник тільки-тільки почав атакувати вас: він уже почав атакуючий рух. У цю коротку мить, коли противник, що називається, «сіпнувся», ви повинні почати атаку і провести її швидше, ніж він, з урахуванням його атакуючих дій, одночасно йдучи з лінії його атаки, і/або використовуючи енергію його атаки на свою користь і на шкоду йому. Сен но сен ― це по суті, зустрічний удар, контрприйом.

Сен сен но сен (sen sen no sen, 対 の 先) ― перехоплення ініціативи. Тактичний прийом наступного рівня складності. Фактично це розвиток попереднього принципу «сен но сен». Тут боєць не просто вичікує моменту атаки супротивника, а відчуває його і проводить свою атаку за частки секунди до початку атаки противника, практично захоплюючи ініціативу бою в свої руки, не даючи проявити ініціативу ворогові.

Така майстерність досягається шляхом постійної практики, постійних спарингів, коли по положенню рук, ніг, голови, жестам супротивника ви чітко визначаєте момент його атаки і передбачаєте його. Коли вдається учень цього рівня, його дії вже носять рефлекторний характер.

Стратегия и тактика рукопашного боя

Практика ― запорука перемоги

Отримати відточені навички і вміння в застосуванні арсеналу бойової кидкової і ударної техніки, зрозуміти тактичні закономірності бою, зміцнити і виростити дух переможця можливо тільки в умовах справжньої сутички без будь-яких обмежень.

Сучасний синтетичний рукопашний бій Ніппон Кемпо дає можливість проводити спаринги в повну силу, виключаючи при цьому травматизм партнерів. Це можливо завдяки використанню повною захисної екіпіровки Богу, яка максимально захищає бійців. Тільки виконуючи бойові прийоми і удари в повну силу, ви зможете також в повну силу використовувати їх в реальному бою. Якщо ж ви б'єте на татамі або в рингу виконуєте кидки і підсічки, притримуючи партнера, в реальній жорстокій бійці ви також будете притримувати противника за лікоть, щоб він не вдарився.

Займатися будь-яким видом самозахисту або системою єдиноборств без проведення практичних боїв ― те ж саме, що вчитися плаванню без води. Якщо кинути такого новачка в воду, то 100 відсотків зі 100, що він потоне.

«Оранжерейні бійці», які знають багато ударів і прийомів, потрапивши в сутичку з вуличним хуліганом, який добре знає два-три удари і тактику вуличного бою, не мають шансів. У японській системі рукопашного бою Nippon kempo кажуть: «Наші знання ми здобуваємо в бою!» У процесі проведення поєдинків в Ніппон Кемпо у кожного учня в залежності від його фізичних кондицій і технічного арсеналу виробляється індивідуальний почерк бою і найголовніше ― тактичне мислення і бойова інтуїція.

Тактичне мислення ― це оперативне уміння моментально оцінювати бойову обстановку і приймати рішення про застосування бойової дії.

Бойова інтуїція ― це здатність передбачати не тільки дії противника, а й розвиток ситуації в цілому. Всі проведені поєдинки формують, в кінцевому рахунку, безцінний бойовий досвід.

Все це разом узяте: технічний арсенал, тактичне мислення, бойова інтуїція і бойовий досвід є складовими справжньої майстерності самозахисту та самооборони.

Вячеслав Журавлёв, инструктор Центра Кемпо Будо УкраиныВ'ячеслав Журавльов, інструктор Центру Кемпо Будо України

Руки майстра починають діяти раніше його думки! Майстерність не народжується на порожньому місці. Майстерність вирощується в результаті послідовності, дисципліни і наполегливої праці.

Автор: В'ячеслав Журавльов, інструктор Центру Кемпо Будо України

Джерело: Центр Кемпо Будо України

Цікаве в розділах на сайті
Перлини української класики (збірник)
Леся Українка Іван Якович Франко Михайло Михайлович Коцюбинський Тарас Григорьевич Шевченко Василь Стефаник Микола Хвильовий Григорій Квітка-Основ’яненко Iван Нечуй-Левицький