«Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану» ― українська ретроспектива 7-го ОМКФ
Кіно
«Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану» ― українська ретроспектива 7-го ОМКФ
17:10 06.06.2016
376
Розповісти друзям

«Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану» ― українська ретроспектива 7-го одеського міжнародного кінофестивалю

До 25-річчя незалежності України 7-ой Одеський міжнародний кінофестиваль представляє українську ретроспективу «Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану», підготовану спільно з Національним центром О.Довженка. Кураторами ретроспективи стали співробітники науково-програмного відділу Національного центру О.Довженка — Станіслав Мензелевський, Ганна Онуфрієнко та Олександр Телюк.

Про це повідомляється на офіційному сайті Одеського міжнародного кінофестивалю.

Практично відразу після проголошення незалежності української держави 25 років тому, цю знакову подію почали інтерпретувати, переважно, як подію виключно політичну. Проте, за межами офіційних сторінок історії завжди існувало звичайне людське життя, на яке новонабута незалежність також впливала. У програму ретроспективи увійшли рідкісні та, найчастіше, забуті українські фільми ранніх 90-х, які відображають цей період не з офіційної позиції, а показують життя пересічних українців. «Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану» розкриє тему змін в українській культурі після здобуття країною незалежності, а кожен фільм представить глядачу історію, в якій здобута незалежність проявляється у різних формах, сюжетах і жанрах.

Кінострічка «Розпад» (1990) Михайла Бєлікова — перший художній фільм про аварію на Чорнобильській АЕС, деталі якої намагається дізнатись головний герой – журналіст Олександр Журавльов. Картина розповідає не стільки про викид радіоактивних речовин, скільки про руйнування людських відносин і колапс цинічного держапарату – не дивлячись на замовчування владою масштабів і наслідків трагедії, Олександру вдається знайти істину та «звільнити» її.

«Распад» (1990)Кадр з фильму Михайла Бєлікова «Розпад»,1990 рік //

Про іншу свободу йде мова у кінокартині «Цвітіння кульбаби» (1992) режисера Олександра Ігнатуші. Молодий чоловік після 8-річного ув’язнення повертається в рідне село вже незалежної України. Герою доводиться пристосовуватися до нових порядків у новій країні і протистояти залишкам старої системи. Наприклад, міліції, яка продовжує жити та діяти так само, як в попередніх реаліях тоталітарної та репресивної держави.

 «Цветение одуванчика» (1992)  Кадр з фильму «Цвитіння кульбаби» режиссера Олександра Ігнатуши, 1992 рік //

По-іншому подивитись на цю репресивну машину пропонує Кіра Муратова у своєму першому пострадянському фільмі «Чутливий міліціонер» (1992). Абсурдістська комедія розповідає історію емансипації пересічного міліціонера, який знаходить в капусті дитину і вирішує її усиновити. Ця авантюра допомагає герою звільнитися від нав’язаних гендерних стереотипів, перетворитися з суворого представника влади у чуттєвого та мрійливого пострадянського обивателя з батьківськими амбіціями.

«Чувствительный милиционер» (1992)Кадр з фильму Кіри Муратової «Чутливий міліціонер»,1992 рік //

Назва фільму Наталлі Андрєйченко «Шамара» (1994) повторює прізвисько головного персонажа Зіни. Вона — новий тип героїні для українського кіно, такий, яким, в свій час, була «маленька Віра» для радянського. Вона веде себе брутально, але в душі ховає романтичні почуття до свого чоловіка-в’язня, який одружився з нею, щоб уникнути суворого покарання за її зґвалтування. І хоча події фільму відбувається у 70-х роках, стиль кінорозповіді, «декорації» — в’язниця, лікарня, дають право казати, що цей фільм відображає реалії 90-х.

В ретроспективі також представлені комедії. «Вперед за скарбами гетьмана!» (1993) Вадима Кастеллі розповідає про нащадка гетьмана Полуботка, який дізнається про своє козацьке походження та про скарби, які сховав його пращур у Лондоні. Тепер на нього покладена місія державного значення: забрати гетьманське золото, за яким полюють також КГБ, українська мафія, партійці та ЦРУ. Фільм є іронічною реакцією на «істеричні» спроби реставрації козацької спадщини на початку 90-х.

«Вперед за сокровищами гетмана!», 1993«Вперед за скарбами гетмана!», 1993

«Практично одразу після проголошення незалежності, остання стала трактуватися як подія політичного порядку. Культура, в ситуації, що склалася, сприймалась скоріше як декоративна рамка в нескінченній низці офіційних заходів. Ця редукція практично вихолощує весь пафос незалежності і зводить різноманітний спектр емансипативних процесів до бюрократичних практик, залишаючи за кадром потенціал епохи. За допомогою кінематографа, а саме рідкісних і дуже часто забутих українських фільмів ранніх 1990-х, ми спробуємо показати, що ж відбувалося за межами офіційного і державного пафосу на маргінесі української незалежності», — говорить один з кураторів програми Станіслав Мензелевський.

Нагадаємо, що 7-ий Одеський кінофестиваль пройде з 15 по 23 червня. Окрім української ретроспектив в рамках фестивалю в цьому році буде показана програма «Shakespeare on Film», яку увійшли п’ять знакових екранізацій Шекспіра.

Цікаве в розділах на сайті
Перлини української класики (збірник)
Леся Українка Іван Якович Франко Михайло Михайлович Коцюбинський Тарас Григорьевич Шевченко Василь Стефаник Микола Хвильовий Григорій Квітка-Основ’яненко Iван Нечуй-Левицький
Джейсон Борн
2016, Великобритания, Китай, США
Бриджит Джонс 3
2016, Великобритания, Ирландия, США, Франция