Психологи довели, що люди групуються за рівнем привабливості
Суспільство
Психологи довели, що люди групуються за рівнем привабливості
21:45 30.03.2016
733
Розповісти друзям

Психологи з Нової Зеландії показали, що незнайомі один з одним люди схильні утворювати групи за рівнем привабливості: красивіші збираються окремо, менш красиві — самі по собі. При цьому «центрами тяжіння» таких груп зазвичай виступають найпривабливіші їх учасники. Результати роботи публікує журнал PLOS One.

Професор Університету Отаго Жасмин Хальберштадт (Jamin Halberstadt) і її колеги проводили експерименти, перетворивши в лабораторію цілий стадіон. Тут, на просторі в 600 кв. м, вони зібрали 172 добровольця обох статей, від яких було потрібно лише «тинятися» і по команді вчених розбиватися на команди. Кожному випробуваному видавалася шапочка з індивідуальним номером, а стадіонна система відеокамер дозволила з високою точністю простежити за всіма їх переміщеннями.

Попередньо вчені сфотографували всіх піддослідних, і троє експериментаторів дали їм незалежні оцінки привабливості, з яких було отримано середнє значення для кожного учасника дослідів. Як показали відеокамери, піддослідні були схильні збиратися в команди з людьми із близьким «індексом привабливості». При цьому середній розмір груп склав 5–6 осіб, а центром тяжіння, навколо якого вони збираються, частіше виявлялися найбільш привабливі індивідууми.

Крім того, вчені просили добровольців брати участь у командних змаганнях із пошуку 500 металевих кріпильних шайб, розкиданих на полі стадіону, продовжуючи відеозапис. Вдалося помітити, що люди, які віддають перевагу стояти тісніше, ближче до інших членів своєї групи, прикладають менше зусиль до участі в спільній справі. Мабуть, так проявляється відомий психологічний ефект соціальних лінощів, через який члени колективу менш схильні «викладатися», вирішуючи потрібну задачу, ніж кожен із них, діючи окремо: всі вважають, що його роботу «зробить хтось інший».

Автори роблять висновок, що, можливо, головне значення цієї роботи полягає не в її результатах, а в використанні великого простору і системи відеокамер для постановки експерименту. На їхню думку, такий новий підхід «відстеження поведінки in vivo» дозволить краще дослідити групову динаміку, надаючи можливість детально спостерігати поведінку людей у природних умовах, при мінімальному втручанні експериментаторів і мінімальному впливі лабораторної обстановки.

Цікаве в розділах на сайті
Перлини української класики (збірник)
Леся Українка Іван Якович Франко Михайло Михайлович Коцюбинський Тарас Григорьевич Шевченко Василь Стефаник Микола Хвильовий Григорій Квітка-Основ’яненко Iван Нечуй-Левицький
Бриджит Джонс 3
2016, Великобритания, Ирландия, США, Франция